Споживання в міському просторі ранньорадянської України

Біографія

Зараз, коли величезні (і не дуже) супермаркети оточують нас на кожному кроці, ми не замислюємося над тим, де купити будь-який товар - починаючи від бананів і закінчуючи комп’ютерами. А яким був простір споживання людини 1920-1930-хх рр.? 

Про це пише Ірина Скубій – кандидатка історичних наук, доцент кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 

Вищу освіту здобула на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, де у 2013 р. і захистила кандидатську дисертацію «Торгівля в Харкові в роки непу (1921 – 1929 рр.)». Наукові інтереси дослідниці охоплюють економічну та соціальну історію Харкова та України ранньорадянської доби, особливості розвитку радянського міського простору торгівлі, творення «нової радянської людини» засобами споживання, його гендерні та вікові виміри, а також особливості споживання та матеріальної культури в екстремальних умовах голоду. 

Наукова тема, якою вона займається останні кілька років, присвячена вивченню споживання в міському просторі ранньорадянської України в 1920-1930-ті роки. Необхідність осмислення ролі універсального магазину як нового закладу торгівлі і споживання та унікального архітектурного простору, наприклад ЦУМ у Харкові, дала поштовх ще одному напрямку, яким цікавиться дослідниця, – історії появи універсальних магазинів в УРСР, їхнього місця в радянському повсякденному житті та сучасному міському просторі. Дослідницькі проекти Ірини отримували грантову підтримку різних закордонних наукових установ та інституцій, зокрема Німецько-української комісії істориків, Наукового товариства імені Шевченка в Америці, Канадського інституту українських студій, Науково-освітнього центру вивчення Голодомору та Програми Петра Яцика Центру європейських, російських та євразійських досліджень Університету Торонто. У 2019-2020 рр. вона проходила стажування в Університеті Альберти, де викладала авторські курси з історії дитинства та споживання в СРСР. Ірина також була учасницею чисельних наукових конференцій і семінарів з історії торгівлі, споживання, радянського повсякдення, конгресів зі славістичних та східноєвропейських студій, літніх шкіл, присвячених дослідженню кордонів в постсоціалістичному просторі, пам’яті і праву.

Публікації

1. Торгівля в Харкові в роки непу (1921-1929): економіка та повсякденність / Відповідальний редактор В. В. Калініченко. Х.: Раритети України, 2017. 308 с. (Структури повсякденності). 
2. Споживання в радянському місті у 1920-1930-х роках: між ідеологією та повсякденністю, Український історичний збірник. 2017. Вип.19. С.230 – 239.
3. «Діти – радість країни соціалізму, що будується»: товари для дітей в радянській Україні, Україна модерна, 2017, 15 жовтня. 
4. Універмаг як простір міського споживання в 1920-1930-ті роки в Радянській Україні.  Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. 2017. Вип.2(4). С.162 – 175. 
5. Туристичний потенціал місць історичної пам’яті в Україні. Вісник  Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2017. Вип.188. Економічні науки. С.162 – 169. 
6. Проблема осмислення травми в радянському споживанні у 1920-1930-ті роки. Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. 2018. Т. 1. С. 67 – 72.   
7. У пошуках споживача: нові актори соціальної історії 1920-1930-х років. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». 2018. Вип. 27. С. 64 – 70.  
8. Універмаг як проект радянізації міського простору та споживання. Спільне. Commons. 2019. №12. С.46 – 51. 
9. Women consumers in urban Soviet Ukraine in the 1920–30s: between ideology and everyday life. History of Retailing and Consumption. 2020, 6:1. P. 30 – 44. 
10. Матеріальний світ дітей в роки Голодомору та що врятувало їхні життя. Студії Голодомору. Holodomor Studies. 2020, 20 квітня.