Надбудова будинку ЦК КП(б)У - стаття Я.А. Штейнберга.

Арх. Я. Штейнберг, Харків

Теперішній будинок  ЦК КП(б)У містився в двох будинках, збудованих у різний час. Один будинок-триповерховий, в стилі ампір, сірої фарби, потинькований терезитом; другий — двоповерховий, в стилі ренесанс білої фарби, потиньковання вапняно-гіпсове. Отже обидва будинки відрізняються один од одного кількістю поверхів, фарбою, фактурою й стилем. 

Над цими будинками треба надбудувати: над двоповерховим — три поверхи, і вад триповерховим — два поверхи, і прибудувати ще цілий ряд обслужних приміщень. Надбудова й прибудова збільшують об'єм будівлі на 135 %, бо:

а) теперішні будинки мають — 28000 м3

б) надбудова матиме  — 27000 м3

в) прибудова — 11000 м3

Загальний об'єм — 66000 м3

Реконструкція будинку.

Надбудова й прибудова збільшують  об’єм будинку на 135 %. Таке збільшення об’єму виключає можливість механічно надбудувати по теперішніх стінах і висуває питання про перевірку перепускної спроможності сходів, вестибюлів, входів.

У двоповерховому будинку головні сходи були всередині будинку, освітлені горішнім світлом. Це годиться для двоповерхового будинку і неприпустиме для п'ятиповерхового, бо основна прямовисна маrістраля для евакуації будинку не мала б природного освітлення. Становище ще погіршується тим, що треба ставити ліфт. Сходам треба дати безпосереднє денне освітлення. Отже доводиться сходи наблизити до надвірної стіни, і це дає один із елементів нового архітектурного виразу реконструйованій частині будинку. Те саме можна сказати й про вестибюль, гардеробні тощо. Вестибюль, достатній для двоповерхового будинку, стає недостатній для п'ятиповерхового. Реконструйований вестибюль із достатньою перепускною спроможністю, роздягальню, входи до будинку, — усе це, щоб запобігти протягів, зворотніх і зустрічних рухів, переноситься в наріжну частину будинку, розміщуючи в певній заглибині. Входів до будинку з боку Ветеринарної вулиці не буде. Над наріжним входом — балькон — трибуна, щоб з нього зустрічати й вітати демонстрації. Через усі ці міркування й постає дуже серйозно питання про те, що будинок треба реконструювати,  а не механічно надбудувати по теперішнім стінам.

Аналіз стіни теперішнього стану будинку. 

Будинок у стилі ампір, так само як і будинок у стилі ренесанс, мають ряд колон або пілястрів високого рельєфу, притулених до стіни. Цілий такий цегляний масив із колон і стіни має завгрубшки 1,70-1,80 м, себто приблизно в три рази грубший, ніж це потрібно за статичними й тепловими розрахунками. Таку стіну треба вважати за дві статичні несні конструкції, притулені одна до одної, ніби — дві зовнішні несні оболонки або будинок у будинку. Стіни — це одна несна конструкція, а колони, притулені до стін, — друга несна конструкція. Надбудувати ми могли б на кожній з цих конструкцій. Подаємо міркування, що мали вплив на вибір у даному разі одної з цих конструкцій.

Конструктивні  можливості надбудови.

а. Надбудувати по зовнішній несній конструкції — по колонах або пілястрах — неекономічно, бо довелося б збільшити довжину трямів перекриття; зовнішні стіни будинку, як несні, приймають на себе кінці трямів  укладуваних упоперек будинку. Несна конструкція, винесена  на зовнішній край стіни, збільшує прогін на 1,2 м, а це не економічно.

б. Надбудувати  по внутрішній несній конструкції — неекономічно бо це зменшує корисну площу надбудованих поверхів. Глибина приміщень буде менша на 1,» м по периметру цілої будівлі.

в. Надбудова по внутрішній несній конструкції з тепловою оболонкою по зовнішній конструкції — виправляє хиби попередніх двох варіянтів: надає чіткости роботі елементів будівлі. Несна конструкція, як зосереджені елементи будівлі — стовпи — колони — міститься всередині будинку. Теплова оболонка будівлі — футляр виконує в будівлі тільки функції теплоізоляційної заслони із скла (вікна) і черепашника (підвіконня). Консольна конструкція економічна, бо консоля знетяжує середній прогін і полегшує роботу тряму перекриття.

На цьому останньому варіянті ми й зупинилися, бо він, як наслідок аналізи стін, економічніший і дає більше можливостей щодо розташування приміщень, — дає вільний плян, себто плян, при якому перегородки можна ставити в першому кращому місці, зовсім незалежно від зовнішньої несної конструкції.

Ширина надбудови.

Теперішній будинок  — 23 м завширшки — має чотири рівнобіжні цегляні стіни: дві надвірні і дві внутрішні подовжні стіни, що обмежують коридор. Забудовуючи коридор з двох боків, ширину корпусу визначаємо в 16-17 м. Робити корпус ширший було б неекономічно і це збільшило б некорисну площу будинку. З цих міркувань ми й надбудовуємо не по двох зовнішніх стінах, а по одній зовнішній і по другій стіні, що обмежує коридор; це дає нам ширину корпусу нормальної двобічної забудови 16,5 м.

Архітектурна розв'язка.

Ансамбль. Архітектурне оформлення виконано в чотирьох вимірах. Три виміри об’ємні і четвертий вимір — час. Фіксація четвертого виміру часу утворює ансамбль, себто запис руху часу — ансамбль динаміки, замість ансамбля статики. 

Вулиця — спадщина капіталістичного міста, — це фізичний вираз чергування індивідуального смаку власників будинків. За ампіром іде мавританський, цегляний, готика, ренесанс, російський, візантійський, українське бароко та всякі інші стилі.  Новий будинок вкроплюється межи старі «стильні». Це творить динамічний ансамбль, безперечний на сьогодні, загальновизнаний, природний ансамбль поземини, себто сусідства будинків по довжині вулиці. Усі ці міркування стосуються поземини вулиці. Для прямовиса не може бути інших законів. Так само, як розв'язується ансамбль по поземині, так само розв'язується його й по прямовису і так само, як уздовж вулиці стилі будинків чергуються, так у прямовисному напрямку по висоті будинку може мінятися стиль. Новий будинок між готикою й ренесансом поземини, себто сусідства будинків по довжині вулиці.  Доба накладає матеріяльну верству фіксуючи себе. Старі будинки не підроблюється під нові, а вони лишаються, як частина нової споруди. Якби надбудовувати  будинки за певним пляном, то на вулиці, в межах цілих кварталів. виникли б нові поземні пояси надбудованих поверхів, а під ними лишалася б готика, ренесанс, ампір. І хоч ця готика, ренесанс і ампір і зосталися, а втім вулиця набула б нового пляново — організованого вигляду.

Aмпip і ренесанс у побудові своїй дають ритм: прямовисні колони перекрито поземим антаблеманом, шо має три поземні частини: карунку, фриз і архітрав. Кожну з цих поземних частин поділяє  цілий ряд поземних гзимсів, які дають  поземно витягнуті тіні. Отож і в схемі побудови  ампіру й ренесансу маємо прямовиси перекриті поземними гзимами.

Надбудова не порушує цього ритму. Вікна  — смуги в консольній конструкції будинку поземими поясами обвивають цілий будинок. І над колонам старих будинків постає функціонально вірний природній «антаблеман» з поземними смугами вікон і меживіконних поясів.

Деякі елементи будівлі.

Розміщено відділи по поверхах у функціональному зв’язку з тим, як відвідується ці відділи. Відділи, що їх відвідується найбільше, розміщено внизу, за законом зворотньої залежности: що більше відвідуються відділ, то нижче в будинку його розміщають. Це робиться з тих міркувань, щоб не було зайвого руху по сходах і щоб приміщення для зосередженої роботи ізолювати від шуму.

Велика заля для зборів, конференцій, з'їздів — на 650 місць у самій залі і 75 місць у президії. Залю запроєктовано у формі трапеції з закругленою задньою стіною. У вузькій частині залі розміщено президію, місце для промовця, стенографістки — на догірних площинках, щоб краще було видно. Форму, залі побудовано за акустичними вимогами  при сталій точці звучання.  Місця в залі розміщено терасуватим амфітеатром, подубованим за законом параболі – оптичної кривої. Джерела світла в залі заховано у прямовисних ребордах стелі, щоб їх не було видно тим, хто є в залі. Джерела світла рівномірно освітлюють стелю  – рефлектор, отдже світло в залі рівне, розсіяне, нібе денне. Заля міститься в прибудові, а довколанеї зеоена поросль; це для того щоб ізолявати залю від вуличного шуму й куряви. З двох боків залі розміщено кулуари, що сполучають президію з аван-залею. При президії  – кімнати для нарад, курильні, приміщення для стенографісток, друкарок і т.ін.

Під залею для засідань – їдальня на 320 осіб одночасно. Під їдальнею розміщено кухню з обслужними приміщеннями.