Конструктивіст Яків Штейнберг

Використано матеріали статті  “ІННОВАЦІЙНІ  КОНЦЕПЦІЇ У ХАРКІВСЬКИХ ПРОЄКТАХ Я.А. ШТЕЙНБЕРГА СТОЛИЧНОГО ПЕРІОДУ”  - автори  Маймескул О.В., Мамон О.С., Русанова М.В. 

Конструктивіст Яків Штейнберг (1896-1982) був архітектором, проєкти якого випереджали час. Серед харківських проєктів Штейнберга, відмічених нестандартністю рішень, - Клуб будівельників на площі Руднєва, нині пл. Героїв Небесної сотні (1930 р., у співавторстві з І. Малоземовим і І. Мілінісом), Центральний комітет КП(б)У на вул. Сумській, Харківський інженерно-будівельний інститут на Шатилівці (1934 р., у співавторстві з Р. Фрідманом і А. Заславським), житловий комплекс на Пушкінському в'їзді (початок 1930-х рр.) та інші. Не залишилися непоміченими виконані Штейнбергом конкурсні проекти Будинку уряду (1925 р., у співавторстві з І. Малоземовим) і Театру масового музичного дійства (1930 р.). 

Для комплексу інженерно-будівельного інституту Штейнберг розробив оригінальну функціональну схему, засновану на об'єднанні коридорної і безкоридорної планувальних систем. Об'ємно-просторова схема передбачала кілька самостійних корпусів з вузлами вертикальних комунікацій, розташованих на єдиній вісі, в яких сходи були замінені пандусами. У проекті будівлі ЦК для урядового комплексу в Харкові Штейнберг поєднував чистоту функціоналістського словника форм з концепцією образу, яку сьогодні можна було б назвати постмодерністською. 

Яків Аронович Штейнберг, один з лідерів архітектури конструктивізму, в 1928-1929 рр. був керівником Товариства сучасних архітекторів України (ОСАУ). Його творчість, пройнята духом новаторства в усьому - в архітектурно-планувальних, конструктивно-технічних і чисто композиційних, художніх аспектах, недостатньо вивчена і недооцінена. Архітектурна, науково-педагогічна та публіцистична спадщина Я. А. Штейнберга очікує своїх збирачів, систематизаторів і дослідників.