АТС

Із статті:

Смоленська С. О.  Зберегти пам'ятки конструктивізму в Україні (на основі неопублікованих архівних матеріалів). Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник. / Відпов. ред. М. М.Дьомін. – К.: КНУБА, 2015. – Вип. 41. – С. 190-198. 

Одним із значних прикладів конструктивізму в Харкові є будівля АТС, яка була зведена в 1930-31 рр.на розі вулиць Ветеринарної (нині вул. Іванова) та Дзержинського (вул. Мироносицька) в безпосередній близькості до нового міського центру - площі Дзержинського. Широка телефонізація міст була передовим явищем свого часу. В кінці 1920-х початку 1930-х автоматичні станції будували у великих містах України: на ту пору столичному Харкові, Дніпропетровську, Одесі. Прогресивний тип будівлі вимагав нового архітектурно-композиційного і конструктивного оформлення. Тому АТС набувають сучасного конструктивістського вигляду. 

У Харкові було намічено будівництво двох АТС (Нагірної та Центральної) на 20 тис. номерів кожна, бо збудована на початку 1920-х напівавтоматична станція на 6 тис. номерів не відповідала зростаючим потрбеам столиці (в 1930-му р. на 105 мешканців припадав 1 телефон).

Найважливішою частиною реалізації плану стала автоматизація телефонного обслуговування. Ця складна на ту пору технічна операція була проведена 5 червня 1933 р.: “полное переключение на автоматический телефон сразу всех абонентов города произведено впервіе в Европе”, писала газета “Коммунист”.

Слід зазначити, що до початку 200-х рр. будівля ще зберігала конструктивістські ознаки, хоча необхідність його розширення виникає декілька разів. У 1960-ті дуже аккуратно, із суворим збереженням стилістики будівлі, був забудований балкон 4-го поверху (арх. І.Лаврентьєв). У 1970-і був розроблений проект розвитку північного крила за рахунок подовження фасаду із збереження стилістики (арх. Н. Євсіков), але задум не був реалізований.

При натурному обстеженні об’єкту пісял його останньої реконстркуції, а також у бесідах з авторами-проектувальниками з’ясувалося, що вони не проводили попередніх дослдіджень, не спиралисяу своїх проектних рішеннях на архівну документацію. У результаті не тільки інтер’єри будівлі втратили стильові прикмети, але і фасади отримали непритаманну об’єкту деталі, в їхній обробці були використані неправдиві матеріали: полірований граніт, пластик, та ін. Будівля виросла на один додатковий поверх, остаточно втративши первинні пропорції. 

Завдяки знайденим в архівах документам до деякої міри (хоча і не остаточно) прояснилось питання авторства об’єкту. Найбільш авторитетний дослідник Харкова О.Ю. Лейбфрейд зазначав, що автор проекту АТС невідомий. С.О. Хан-Магомедов -визнаний фахівець з “радянського авангарду” у своїй праці, присвяченій, в основному російській конструктивістській  теорії та практиці ,виділяє кілька об’єктів, зведених в Україні, в т.ч. і харківську АТС. Авторство він приписує архітекторові П.Фролову. У багатотомному виданні з історії українського мистецтва стверджується, що будівлю АТС було побудовано за проектом повторного застосування без згадок автора.

Як свідчать архівні матеріали, на кресленях є прізвища двох розробників - архітекторів, чиї підписи поставлені на аркушах: Покорний (без ініціалів) та Ю.Цвєтков (варіант розшифровки підпису). Судячи по інших проектах, розроблених конторою “Укрпайбуд” в ті роки і виявлених в архіві, ці зодчі були співавторами інших будівель, зокрема, науково-дослідного інституту добрив в м. Змієві (1929). Архітектор П. Фролов також працював у той час в “Укрпайбуді”.  Проектні матеріали інституту в Змієві він підписав в якості гол. інженера. Але ні на одному кресленні АТС його підпису немає. У Харкові в ті роки викладав у харківських вузах і займався проектною практикою архітектор М.Ф. Покорний (1886 -1948). У 1929 р. він був вже маститим проектувальником. Важко повірити в те, що він міг виконувати лише робочу документацію чужого проекту. В “Укрпайбуді” в ті ж роки працював і його син А. Покорний. Можна стверджувати, що Ю. Цвєтков і Покорний батько чи син - це належить встановити) були авторами креслень АТС по вул. Іванова. Чи був хто-небудь ще автором ескізу - говорити пока передчасно.