Держпром - це серце Харкова

Біографія

Він вражає своїм монументалізмом і унікальністю, він став "архітектурним еталоном міста", його фірмовим знаком, який видно аж з космосу. Тож хочемо познайомити Вас з дослідницею цього об’єкту, а також науковою консультанткою нашого сайту Ольгою Швиденко. Ольга виросла у відомому «Будинку з ромашками» архітектора Гінзбурга. У цьому будинку жило багато музикантів харківської філармонії і містилась майстерня харківського художника Вачагана Норазяна. Тож її майбутній шлях було визначено - Ліцей мистецтв, а потім архітектурний факультет. У студентські роки виявилось, що культурний рух - це не лише платівки та картинки далеких міст з товстих книжок про мистецтво, але й навколишнє життя: кольоровий фонтан та студія світлопису у Будинку піонерів, квартирники рок-групи у сусіда та театральна вистава для одного глядача, поставлена старшим братом подруги. Була відкрита краса харківських прибуткових будинків, розкрились чудові краєвиди рідного міста. Тоді відбулись перші спроби поділитись цими знаннями з людьми, які оточували Ольгу, і це пізніше привело її до школи екскурсоводів і створення пакету екскурсій архітектурною спадщиною міста.

Знайомство з наукою розпочались з Тицевських читань, на яких Ольга почула про Олексія Олексійовича Тица – архітектора, науковця, художника, фотографа, архівіста, популяризатора, автора підручника з історії архітектури, за яким навчались усі архітектори Радянського Союзу. І ця непересічна людина працювала у виші, в якому навчалася Ольга, та жила майже поряд. Це дало сміливість взяти участь у перших наукових дослідженнях. Після закінчення вишу почались пошуки свого шляху в архітектурі – це була робота у міжнародній компанії, що вивела на український ринок нову технологію скляних фасадів, а потім - у творчому і небайдужому до розвитку Харкова колективі архітектурного бюро «Найс-проект». Участь у пошуках обличчя сучасного міста, обговорення особистої позиції архітектора, розуміння комунікацій при прийнятті містобудівних рішень дало Ользі досвід для подальших робіт зі збереження спадщини. Справжнім науковим викликом для неї став Держпром. Перше близьке знайомство з будинком відбулося під час пошуку залу Промбанку з історичного фото. Ольга разом з керівником команди ремонтників Держпрому пройшла усі великі зали будинку, але ніде не знайшлось й натяку на його існування. І лише коли були пораховані колони на фото, виникли припущення про можливе місце цього інтер’єру. Підтвердження цієї гіпотези було знайдено лише через 10 років. Захист дисертації не став точкою – сьогодні Ольга працює над проектом зі внесення Держпрому до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Цікавість до наукових досліджень повернула Ольгу до рідного вузу вже як викладача. Зараз Ольга читає лекції зі збереження пам’яток і веде практичні заняття з майбутніми українськими і іноземними архітекторами.

Публікації

1. Историография и иконография Госпрома // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / під загальною редакцією Н. Є. Трегуб. Х.: ХДАДМ, 2005. №6. С. 96-101.
2. Историческая топография застройки ансамбля площади Свободы в г. Харькове // Науковий вісник будівництва: Зб. наук. праць. Вип. 39. Х.: ХДТУБА ХОТВ АБУ. 2006. С. 21-24.
3. Конкурс на создание Дома государственной промышленности в Харькове в контексте развития архитектуры 1920-х годов // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр./За ред. Даниленка В. Я. Харків: ХДАДМ, 2008. №13. С. 135 - 150. 
4. Уникальные черты Дома госпромышленности в Харькове // Науковий вісник будівництва: Зб. наук. праць. - Вип. 50. - Х.: ХДТУБА ХОТВ АБУ. - 2008. - С. 12-15.
5. Госпром в контексте мировой архитектуры [Текст] : дис. ... канд. архитектуры : 18.00.01. Харьк. гос. техн. ун-т стр-ва и архитектуры. Х., 2009. 241 л. : табл., рис.
6. Сравнительный анализ административных зданий 1920-х – 1930-х годов как критерий номинации Госпрома в Список всемирного наследия //The comparative analysis of 1920-1930th office buildings as a part of the nomination form of Gosprom on the World Heritage List // Український архітектурний авангард: вивчення та охорона: Тези міжнародн. Конференції 1-3 лют. 2012 р. м. Харків (Препринт)- Харьков: Раритети України, 2012. С.53-54.
7. Пам’ятка архітектури Будинок державної промисловості у Харкові як об’єкт туризму // Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень / Випуск 7. – К.: Фенікс, 2012. С. 577 – 586.
8. Міський парк у м. Харкові як пам’ятка садово-паркового мистецтва // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / під загальною редакцією Н. Є. Трегуб. Х.: ХДАДМ, 2013. №1. С. 171-173.
9. Внутрішні простори Держпрому: реалізація, зміни, збереження // Комунальне господарство міст. Вип. 116. Х. 2014. С. 55-57. 
10. Модернистские интерьеры Сергея Саввича Серафимова в Доме государственной промышленности в Харькове // Revista ARTA. №1 (XXVI). Institutul Patrimoniului Cultural al Academiei de Științe a Moldovei, 2017. С. 69-74.
11. Будинок Наркомпраці у Харкові, як об’єкт культурного надбання України // Науковий вісник будівництва: Зб. наук. праць. №3 (93). - Х. 2018. С. 104-109.