Революційно - індустріальний романтизм

Жовтнева соціалістична революція 1917 року дала імпульс до творчого сплеску у мистецтві та архітектурі. Складне завдання постало перед митцями — створити нову мову пролетарської архітектури.

• Якою повинна бути ця архітектура?
• На що спиратися?
• Про що розповідати глядачу?

Загальні директивні напрямки та одна партійна лінія від керівництва СРСР щодо архітектури з'являться набагато пізніше. А поки що соціалістичне мистецтво доводиться створювати у складному переплетенні старого і нового.

Перші роки після революції — це період романтичного символізму, де архітектура стає інструментом пропаганди ідеалів революції. Загальною ідеєю було прагнення створити велику пролетарську архітектуру. Отже, пошуки цих символів та ідеалів велися у різних напрямках.

Один з них — це відродження великих художніх традицій світової архітектури. Тут ми можемо побачити й мотиви дорійського ордера, римських термів, романської архітектури, архітектури доби Французької буржуазної революції.

Також на перший план висуваються «індустріальні» мотиви, романтичне тлумачення техніки в якості особливого символу, пов'язаного з пролетаріатом.

З 1917 по 1925 роки з’явилось безліч течій, які шукали нові символи пролетарської архітектури — це «символічний романтизм», «модернізований романський стиль», «символіко-інженерний функціоналізм», «пролетарська класика».

В архітектурі Харкова ми можемо виділити два найяскравіших об’єкта, які характеризують цей час.Будинок тресту "Донвугілля" та Торгова біржа, які ми назвали Революційно - індустріальний романтизм.

Для загального уявлення стилістичних особливостей Харкова 1920-30-х років  ми  виділи 6 стилістичних напрямів, за якими спробували надати стильовий опис кожного об’єкту в його карточці.